освідчувати

освідчувати
-ую, -уєш, рідко освідча́ти, -а́ю, -а́єш, недок., осві́дчити, -чу, -чиш, док., перех. і неперех., діал.
Оповіщати, повідомляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "освідчувати" в других словарях:

  • освідчувати — дієслово недоконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

  • освідчати — див. освідчувати …   Український тлумачний словник

  • освідчити — див. освідчувати …   Український тлумачний словник

  • освідчування — я, с. Дія за знач. освідчувати …   Український тлумачний словник

  • мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»